вбиратися — [ўбиера/тиес а] = убиратися а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
вбиратися — 1 дієслово недоконаного виду забиратися кудись вбиратися 2 дієслово недоконаного виду одягатися певним чином … Орфографічний словник української мови
вбратися — I див. вбиратися I. II див. убратися I … Український тлумачний словник
ввібратися — див. вбиратися I … Український тлумачний словник
викачуватися — уюся, уєшся, недок., ви/качатися, аюся, аєшся, док. 1) Довго лежати після сну, повертатися з боку на бік (про людину). 2) Качаючись по чому небудь, забруднюватися, вбиратися в щось. 3) тільки недок. Пас. до викачувати … Український тлумачний словник
виряджатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/рядитися, джуся, дишся, док. 1) Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися або одягатися в незвичний одяг. 2) Відповідно приготувавшись, спорядившись, вирушати куди небудь. 3) тільки недок. Пас. до виряджати … Український тлумачний словник
вихорошуватися — уюся, уєшся, недок., розм. Чепуритися, гарно, пишно вбиратися … Український тлумачний словник
зряджатися — а/юся, а/єшся, недок., зряди/тися, зряджу/ся, зря/дишся, док., діал. 1) Вбиратися, чепуритися. 2) Споряджатися, збиратися (в дорогу і т. ін.) … Український тлумачний словник
оббиратися — а/юся, а/єшся, недок., обібра/тися, обберу/ся, оббере/шся, док. 1) Знімати з себе що небудь одне за одним; позбуватися чого небудь. 2) чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що небудь на себе; вбиратися у щось. 3) перев. док., заст. Пристати,… … Український тлумачний словник
парадувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Брати участь у параді (у 1 знач.). 2) перен. Робити що небудь для параду, показу, для зовнішнього ефекту. || розм. Невчасно вбиратися в новий, парадний одяг, взувати нові чоботи і т. ін … Український тлумачний словник